|
Депутат Чопської міської ради Борис МАРУХНИЧ належить до її старожилів. Саме тому до нього ми звернулися з проханням розповісти про свою діяльність у раді.
– Борисе Івановичу, Ви уже четверту каденцію підряд – депутат міської ради. Коли було найскладніше?
– Міським обранцям за цей час не раз і не двічі доводилося приймати відповідальні рішення. У ці миттєвості завжди головне – не схибити, і тоді совість залишається чистою. У моїй практиці було чимало випадків, коли доводилося займати позицію, відмінну від тієї, що нав’язувалася певними бізнесовими колами. Наприклад, більшість депутатів чітко висловилася проти відкриття в місті заводу з переробки алюмінієвих відходів. Тоді громада та міська рада згуртувались довкола ідеї захисту нашого довкілля, спільно виступили на його захист. Стало очевидним, що громада і рада разом – це нездоланна сила.
Я також був проти будівництва в місті пункту утримання нелегальних мігрантів, і ми завдяки рішучості більшості депутатів не допустили цього. Тобто, я не можу однозначно відповісти, коли було дуже складно. Завжди від мене й інших потрібні були і совість, і зваженість та мудрість.
– Якими своїми діями на благо міста Ви, як депутат, можете гордитися?
– Я був на боці тих людей, які створювали дитячо-юнацьку спотивну школу, і підтримав групу депутатів а також міського голову у питанні повернення до життя футбольної команди „Локомотив”. Бо ж колись Чоп славився своїм футболом, його тут шанували, спортсмени-любителі захищали честь міста, граючи на досить високому рівні. Потім цей вид спорту занепав. На одній із сесій було прийнято важливі рішення, спрямовані на відродження футболу, що відбувається, насамперед, завдяки підготовці дітей і юнаків у ДЮСШ.
– У яких комісіях Вам доводилося працювати?
– Три останні скликання незмінно очолював комісію з питань освіти. Робота в ній дозволяє відстоювати пріоритетне фінансування цієї галузі, яка є дуже важливою для набуття знань, формування світогляду дітей і молоді. Добре, що зараз у міській раді є повне розуміння важливості цієї сфери. Як освітянин, бо практично 30 років пропрацював на керівних посадах у Чопській загальноосвітній школі №1, я лише вітаю таку позицію ради і її голови Галини Цар.
– Чим узагалі є для Вас депутатство?
– Балатуватись в депутати мене спонукало бажання не залишатись осторонь вирішення основних проблем міста, а брати участь у його розвитку, демократизації. Задоволений тим, що мав змогу вплинути на демократичність проведення місцевих виборів. Оптимальною, вважаю, на місцевому рівні є мажоритарна система обрання депутатів, адже тоді виборці особисто знають (або можуть познайомитися) кандидата, на рівні держави – пропорційна з відкритими списками.
– Хто, на Вашу думку, здатен бути депутатом?
– У депутати повинні балатуватись людина, свідома свого громадянсього обов’язку. Та, яка сміло може сказати „якщо не я, то хто?”. Ця людина повинна усвідомлювати, що від неї залежить поліпшення стану справ у місті. З часу останніх місцевих виборів пройшов рік, і ми повинні констатувати, що місцевий бюджет «заробляє» непогано, до того ж місто не є дотаційним. Більше того, місто є донором, адже з міського бюджету йдуть значні вилучення до державного бюджету. На ті мільйони, які відраховуються, можна було б значно покращити інфраструктуру міста.
– Ви – історик за фахом. Що з історії міста сьогодні може бути цікавим для молоді?
– У історії Чопа є чимало цікавих сторінок. Більшість із них потребують окремого дослідження, бо Чоп був закритим містом. Хоч і був відомий як великий залізничний вузол на весь СРСР. Ця обставина заважала розвитку господарства в місті крім залізничного. Але це – тема окремої розмови, яку пропоную перенести на інший раз.
– Бажаю Вам, Борисе Івановичу, подальшої успішної депутатської діяльності на благо нашого міста.
Розмовляла Діана ВАШКО
|
.gif)