|
Квіти від сина на братську могилу. |
|
12.10.11 |
|
Через десятки років син загиблого в Чопі під час Великої вітчизняної війни Ковтуна Прокопія Григоровича помолився на могилі батька. Приїхав він сюди з міста Харкова. Батько пішов на війну коли сину Геннадію було 6 років, і в пам’яті збереглись лише деякі моменти проведені з рідною людиною. І от сьогодні син навідався до Чопа, аби поєднати навіки рідні душі. В міській раді Ковтун Геннадія зустріла міський голова Галина Цар. Вона поспілкувалась з гостем та запросила його взяти участь в святкуванні 9 травня наступного року, яке щоразу масштабно проходить в місті.
Син воїна поділився своїми враженнями та поклавши до могили квіти набрав згорточку землі, аби відвезти її на могилу матері. Прокопій Григорович був кравцем, згадує син. Його ножиці, як реліквія досі зберігаються вдома. В 30-х роках сім’я переїхала до середньої Азії, в Ашхабат. Згодом, батько зайняв виборну посаду.
Тривалий час через заборону, попри велике бажання, не міг приймати участі в війні. У 1942 році його забрали на фронт, а через 2 роки сім’я отримала повідомлення про його гибель. Дивний збіг обставин стався тоді, якраз напередодні сину приснився віщий сон, який став для сім’ї гіркою
реальністю. За час війни Прокопій отримав орден червоної зірки. Доки батько воював ми повернулись до України, до наших рідних - каже син. Жити було нелегко, та мати виховувала дітей порядними та працелюбними людьми, адже й сама була такою. За всі роки вона навіть не намагалась вийти заміж вдруге – розповідає Геннадій. Батькові брати, які повернулись з війни, періодично допомагали сім’ї. Саме молодший брат батька, Олександр, розпочав пошуки його могили. Знайшовши, місце поховання брата він в 70-х роках навідався до Чопа. А через майже 40 років сюди приїхав і син. Нажаль, донька та мати так і не змогли приїхати сюди. Наразі їх вже немає серед живих. |
.gif)